_DSC9696

Педагогіка

На чому базована наша педагогіка?  Перш за все на наших відчуттях. На тому, що саме такий підхід, в основу якого покладена любов до дитини та усього живого, є природним та істинним. Але в ньому присутні також елементи загальновідомих підходів до виховання дітей, як теорія прив'язаності Ньюфелда, Вальдорфська та педагогіка Монтессорі.

основні моменти:

🍊 Ми дозволяємо дітям бути вільними у межах безпечних рамок.

🍊 У нас вважається нормальним плакати, реготати і навіть подушками битись

🍊 На наше переконання дошкільнята мають нагулятись, настрибатись, жучків порозглядати, а тоді уже навчитись чомусь

🍊 У нас різновікові групи

то як же ж ми ставимося до дітей або пам'ятка вихователям:

🍊Ми розуміємо, що залишаючись в садочку, дитина розлучається зі своїми найближчими людьми.

🍊Ми повинні побудувати з кожною дитиною стосунки, в яких вона нам довіряє, вірить і має нашу любов і підтримку.

🍊Ми не замінюємо її маму чи тата, але ми той дорослий, який відповідальний за малюка, коли він у садку.

🍊Ми любимо і цінуємо кожну дитину такою, якою вона є. Ми любимо просто так, а хвалимо за старання та досягнення.

🍊Ми не порівнюємо дітей. Кожен з них наділений своїм набором талантів та має різний рівень умінь. Ми порівнюємо дитину лише з нею самою: наскільки краще в неї виходить певна справа.

🍊Ми обіймаємо, гладимо по голівці, цілуємо в щічку, беремо на ручки, колишемо, коли ми в таких стосунках із дитиною, що вона дозволяє це зробити та потребує цього.

🍊Ми не б’ємо дітей, не сваримо їх, не ставимо в кути, не робимо тайм-аути. Ми кажемо ні, я не дозволяю так із собою чи з іншою дитиною.

🍊Ми пояснюємо чому так не можна робити, дивлячись одне одному у вічі.

🍊Ми пам’ятаємо, що наші стосунки завжди важливіші за поведінку дитини. І щоб не сталося, дитина повинна знати, що вона завжди матиме нашу любов і довіру.

🍊Ми дозволяємо дітям бути вільними у виборі, коли це можливо. Якщо дитина не хоче ліпити квіточку, як усі, вона може робити щось інше. Якщо не хоче спати – може тихенько гратися. Не хоче їсти запропоновану страву – може з’їсти щось інше.

🍊Ми не змушуємо, ми мотивуємо.

🍊Ми підтримуємо самостійність. Ми дозволяємо самостійно розставити тарілки, налити смузі в чашку, позамітати, навіть якщо у дитини це поки не дуже виходить. Ми хвалимо за старання та показуємо як зробити краще.

🍊Ми забороняємо лише у випадках небезпеки для життя чи здоров’я дитини. У решті випадків ми наглядаємо та страхуємо, але не зупиняємо. Якщо дитина хоче вилізти на високий турнік, ми не кажемо, що вона ще замаленька. Ми страхуємо її та пояснюємо, що це можна робити, але лише під наглядом дорослих. Якщо дитина бажає порізати фрукти, вона може це зробити, але лише з допомогою вихователя.

🍊Ми не відмовляємо дитині у допомозі, навіть якщо вона може зробити це сама. Ми можемо попросити почекати, поки ми допомагаємо іншій дитині або змотивувати до самостійного виконання.

🍊Ми не забороняємо плакати. Ми розуміємо, що сльози нормальна реакція дитини на події, які її не влаштовують. Ми показуємо як можна змінити ситуацію, або пригортаємо та заспокоюємо, коли змінити її неможливо.

🍊Ми також приймаємо, а не забороняємо злість та агресію дитини. Ми стараємось зрозуміти, чому дитина проявляє їх (хоче їсти, спати, втомлена, не відчуває себе у безпеці і т.д.) і виправляємо ситуацію. Або запитуємо в дитини про причину, коли виявити самі не можемо і показуємо як можна вирішити все по-іншому.

🍊Ми дозволяємо дітям вирішити конфлікти між собою самостійно. Ми втручаємося лише тоді, коли він зайшов у глухий кут. Ми показуємо, як можна висловити свої потреби і знайти спільне рішення.